Костел святих Петра і Павла
Костел святих Петра і Павла — парафіяльний римо-католицький храм у селищі Олика, належить до Луцького деканату Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. Костел є постійно діючим храмом олицької римо-католицької парафії, а в колегіальному костелі Святої Трійці меси та богослужіння відбуваються лише з нагоди великих релігійних свят.
Храм є пам'яткою архітектури національного значення, охоронний номер № 118. Збудований на давньому цвинтарі костел є найдавнішою архітектурною пам'яткою Олики. Правдоподібно, що храм був збудований на місці давнішої церковиці
Костел Святих Петра і Павла побудований, за офіційними даними, у 1450 році за сприяння литовського гетьмана Петра Івановича «Білого» Монтигеродовича — воєводи троцького, старости луцького.
У багатьох джерелах фігурують і інші дати спорудження храму: 1415, 1445 та 1460 рік. Також існує версія, що храм, який зберігся до наших днів, був споруджений у ренесансовому стилі у 1550 році, а 1450 рік, яким датують цей костел, ймовірно, стосується попереднього храму, можливо дерев'яного.
У 1565 році Микола Христофор Радзивілл «Чорний» перейшов у кальвінізм — костел став кальвінським збором (протестантським храмом).
У 1612 році костел перебудували. Пізніше він використовувався як каплиця.
Храм в деяких джерелах вважається найбільш ранньою із збережених до нашого часу памяткою латинського культового зодчества Волині.
Кам'яний, однонавовий, хрестовий в плані (виражений трансепт), з подовженим прямокутним презбітерієм. Перекритий зімкнутими і хрестовими склепіннями. Нерозчленовані площині стін прорізані арочними вікнами. Головний фасад наслідує форми архітектури раннього бароко.
Інтер'єр костелу прикрашений вкрай стримано. У вівтарній частині п'яти розпалубок спираються на різні білокам'яні кронштейни, а п'яти арки між вівтарем і західним простором позначені профільованими імпостами. На східній стіні вівтарної частини зберігся темперний розпис, що зображує кіот, витриманий в архітектурних формах бароко. Крім того, у західну стіну південного трансепту вмурована білокам'яна надгробкова плита з гербом в центрі, що має дату — 1607 рік