АРХІТЕКТОР ЗАБОЛОТНИЙ: «ГОЛОВНА ЦІННІСТЬ ОЛИЦЬКОГО ЗАМКУ - ЙОГО ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД»
http://volynrada.gov.ua/.../arkhitektor-zabolotnii...
Учасники Міжнародної наукової конференції, що присвячена відтворенню спадщини Олики, мали нагоду на власні очі побачити середньовічний родинний замок князів Радзивілів, колегіальний костел Святої Трійці, а також костел святих Петра і Павла. Продовжився захід спілкуванням у дискусійних панелях.
Знаний архітектор, директор Науково-проектної компанії «МІСТО УКРАЇНИ» Володимир Заболотний над дослідженням та відновленням спадщини князів Радзівілів працює з 1986 року. За цей час підготовлено 28 томів документації з реставрації оборонно-палацового комплексу та інших історичних пам’яток Олики.
На думку науковця, який також став модератором усіх проєктних робіт в рамках нинішньої реставрації пам’ятки архітектури національного значення – замку Радзівілів XVI століття, відновлювати варто не лише палацову, а й форифікаційну частину цієї споруди, яка майже не збереглася. «Без бастіонів цей замок не буде мати тієї специфіки і особливості, як пам’ятки оборонної архітектури з поєднанням із палацовими функціями. Більше того, їх відтворення дасть можливість розмістити там інженерну інфраструктуру, а також технологічні засоби сучасного функціонування об'єкту, - зауважив він. - Відтворити Олику в первісному вигляді можливо тільки зовні. Адже її стіни та перекриття уже оснащені сучасними будівельними конструкціями чи то бетонними, чи металевими - в часи Другої світової замок серйозно постраждав і його відновили. Тому нам слід зосередитись на красивій реставрації зовнішнього вигляду цієї будівлі. Можливо також відновити 3-4 зали, під сучасним тиньком де подекуди збереглася автентична ліпнина. Внутрішнє наповнення має передбачати сучасне інженерне оснащення - це і водопостачання, і каналізація, і освітлення, і опалення, і вентиляція. Саме в бастіонах ми зможемо розмістити увесь сучасний інфраструктурний комплекс, що дасть змогу почуватися хоч і в історичному місці, але в сучасних умовах».
На думку архітектора фактор комфорту для туристів є досить важливим. Окрім зовнішнього вигляду замок має бути наповнений музейними площами, культурними закладами, а також сучасними приміщеннями торгівельного та готельно-ресторанного типу, які будуть слугувати для потреб туристів. «Сьогодні в Україні майже немає організованого туризму, як раніше, коли люди їздили групами. Зараз дуже розповсюдженим є транзитний туризм, коли родини подорожують автомобілем. І саме під такий різновид туризму ми маємо підлаштовувати усі наші пам’ятки архітектури, і забезпечити людям таку можливість, адже це дуже перспективна економічна складова проєкту, яка вигідна і для місцевої громади, і для області, і для держави», - наголосив він.
У ході оглядин реставраційних робіт, які здійснюються у Костелі Святої Трійці коштом та силами польської сторони, науковці констатували, що це - яскравий приклад фахової та якісної реставрації.
«Це один із найкращих в Україні прикладів виконання реставраційних робіт, однак українські реставратори у цьому участі не беруть, адже у нашій країні обмаль таких фахівців, - бідкається Володимир Заболотний. - Проєкт написаний, гроші будуть виділенні, однак своїми силами на разі ми це зробити не зможемо. Тому моє основне завдання - знайти конгломерат організацій чи окремих фахівців як вітчизняних, так і зарубіжних, які візьмуться втілювати цей проєкт в життя». Архітектор також рекомендує створити при облраді, чи при краєзнавчому музеї дирекцію з реставрації і пристосування Олицького замку. Ця інституція має взяти на себе і укладання договорів, і закупівлю матеріалів, а головне - відповідальність за те, що буде зроблено.
Народна депутатка Ірина Констанкевич своєю чергою висловила пропозицію, що на підготовці фахівців в галузі реставраційних робіт мали б зосередити увагу обласні заклади фахової перед вищої освіти.
У суботу, 30 жовтня наукова спільнота продовжить обмін думками щодо відновлення спадщини князівського роду Радзивілів в рамках дискусійних панелей, які відбудуться у головній адмінбудівлі краю та у Художньому музеї Луцька.
